Головне меню
Пошук по сайту
 
Корисні посилання
Незабутній подарунок рубіжанським дітям від міста – побратима Долини Івано-Франківської області
6 лютого 2015 року 13:19

 

Приїжджайте в Прикарпаття, приїжджайте, люди добрі,
Завжди будуть раді вам.
Хлібом-сіллю вас зустрінуть, файну пісню заспівають 
В шану нашим світлим дням…
 
   Ще з далеких 70-х років ХХ століття люди пам’ятають цю чудову пісню видатного музиканта Назарія Яремчука. Слухаючи її, серце лине в далекі Карпатські гори. І ось напередодні Різдва з’явилась чудова нагода відвідати Бойківський край.
   Рубіжанські діти отримали запрошення провести різдвяні канікули з 12 по 16 січня у місті – побратимі Долині Івано-Франківської області. До поїздки готувались і діти, і дорослі. Коли рубіжани дізнались про нашу подорож, вони просили передати щирі вітання і подарунки. Листа і картину із зображенням пейзажу рідного краю передали Аліна Гончарова та її наставник, керівник художньої студії «Класік» народний художник Луганщини Андрій Веретенніков.  Вишиті картини подарувала Долинській громаді майстриня Юлія Шкурко. А приватний підприємець Генадій Місуренко подарував дітям Долини шкарпетки з національним орнаментом.
   Не залишились осторонь представники фонду Олександра Романовського, які зробили подарунок двом вихованцям центру туризму у вигляді безкоштовного відпочинку. Завдяки фінансовій підтримці фонду "Кришталеве джерело" (засновники Ю.Бойко, Ю.Іоффе) шестеро рубіжанських дітей із соціально - незахищених категорій змогли здійснити цю екскурсійну поїздку безкоштовно.
…Напередодні поїздки діти висловили свої сподівання і очікування. Перш за все, всі хотіли познайомитись з самобутньою культурою Прикарпаття, Різдвяними звичаями і обрядами. Та й просто подивитись, як живуть люди в Західній Україні. Ніхто не мав жодних упереджень щодо поїздки…Тільки батьки трохи хвилювались, бо діти повинні були жити у родинах долинян.
   І ось перші кроки на Бойківській землі. Відразу ми поринули в атмосферу доброзичливості і надзвичайної гостинності. Вранці у готелі «Софія» відбулася зустріч дітей з названими батьками. Це була дуже хвилююча мить. Батьки і діти зустрілись так, немов були знайомі вже багато років.
   Наша програма перебування у Долині була досить насиченою і незабутньою, розписаною по хвилинах. А наше знайомство з історією краю розпочалося у музеї Бойківщини Тетяни й Омеляна Антоновичів, де дітей привітали міський Голова Гаразд Володимир Степанович та керуюча справами міської ради Сапетна Світлана Миколаївна. 
   Після цього наша подорож продовжилась у Гошівський монастир, який вразив нас своєю історією та надзвичайною красою. «Рай на землі» - так охарактеризували цей монастир наші діти.
   Як говорила одна з наших вихованок, кожного дня здійснювалась якась наша мрія. Ми каталися на санчатах на гірськолижному курорті у Вишкові, де хмари відпочивають на вершинах Карпатських гір, з рук годували оленів, обідали у справжній бойківській колибі.  У Калуші ми побачили, як тренується молодіжна збірна з хокею, а потім льодову арену вийшли підкорювати і наші діти разом з керівниками, удосталь набавилися у басейні спортивного комплексу.
   Гостинно відчинили для нас двері Долинський районний будинок дитячої та юнацької творчості та міська станція юних техніків. Тут нам організували екскурсію навчальними кабінетами закладу, під час якої детально розповіли про основні напрями роботи кожного гуртка. Ми мали можливість оглянути вироби, поцікавитись технікою їх виконання. Найбільше зацікавлення як дітей, так і дорослих викликали вироби, виготовлені в техніках художньої обробки шкіри, вишивки, а також вироби традиційних бойківських ремесел: різьблення по дереву, писанкарства, соломоплетіння.
   Музейники подбали про ряд цікавих майстер-класів: з виготовлення домашнього масла, плетіння дідухів та виробів з соломи. Неабияке захоплення викликала в дітей фотосесія у традиційному бойківському одязі. Напередодні міська рада подарувала всім юним гостям вишиванки.   Також взяли участь у святковому Богослужінні з супроводом муніципального духового оркестру в Церкві Різдва Пресвятої Богородиці, побачили виступ переможців фестивалю вертепів, відвідали музей-криївку в Народному домі «Просвіта», а також роз коляду у дитячому дошкільному закладі «Росинка».
   Концерт в музичній школі дав змогу продемонструвати таланти як долинської молоді, так і рубіжанської. Дуже тепло долиняни вітали виступи Голенач Альбіни, Островерхої Ксенії, Мамони Олесі, Боцун Софії.
   Пізнавальною була лекція міського голови по енергозбереженню. Після чого у наших дітей виникло бажання більш економно ставитись до енергоресурсів.
   За час перебування у родинах діти вивчили колядки, якими змогли привітати працівників мерії. 
Останній день нашого перебування в Долині був особливо емоційним. Бо нікому не хотілось розлучатися з новими родинами та цим надзвичайно гостинним містом. Нас проводжало дуже багато долинян, плакали і діти, і дорослі. 
   Після повернення додому, на запитання: «Що найбільше запам’яталось з поїздки?» діти відповідали: щира любов до людей, до своєї Батьківщини, глибока віра і відчуття єдності, неймовірна чистота і привабливість міста, відсутність тютюнових кіосків та питних закладів біля шкіл та дитячих садочків. На згадку про цю подорож назавжди залишаться чудові теплі спогади, неймовірна кількість подарунків і сподівання на скоре повернення. 
   Про свої враження від поїздки ніхто краще, крім дітей, сказати не може:
Мамона Олеся: «Дуже вдячна всім організаторам подорожі у місто, де збуваються мрії: хотіла побачити гори – побачила, хотіла познайомитись зі справжніми патріотами – познайомилась, хотіла побачити традиції українців заходу – побачила… Вражень ціла купа, а слів, щоб їх висловити, не вистачає…»
   «Колорити національного одягу є дуже гарні та неперевершені. Чесно кажучи, я у захваті від такої краси. Загалом наша чудова фотосесія пройшла на славу».
   Івашина Магарита: «Это были незабываемые дни..... Жаль, что всё так быстро закончилось. Но мы еще вернемся. Долина жди нас».
   Левицька Анастасія: «…Кращого прийому і очікувати не можна було. Я жила у розкішному домі з дивовижними людьми, які увесь цей тиждень любили і пестили мене, як рідну. Ніякі слова не підійдуть, аби я змогла висловити вдячність цій родині… Можливо, у подальшому житті я би хотіла створити там свою родину і жити там…Я не можу висловити усіх емоцій, які я відчуваю, згадуючи ті чудові дні…»
Бессонний Руслан: «…У цьому маленькому місті є прекрасний мер, який гідний поваги і шани. Таких чуйних мерів в Україні одиниці. Він завжди допоможе, вислухає, тримає свого слова. Одним словом: мер – мрія… Нам треба навчитись у міста Долини цінувати свою країну, зберігати свої традиції, а головне – це любити неньку Україну та жити у мирі!..»
   Островерха Ксенія: «Не передать, какие ощущения и эмоции у меня бурлят в груди после этой поездки....!!! Добрее и открытее людей я еще не встречала! Столько счастливых и светлых глаз еще не видела!! Безумно хочется вернуться....и мы еще обязательно встретимся!! Вы навсегда в моем сердце!!! Спасибо всем большое за это прекрасное время, проведенное с вами!».

Офіційні сайти
Статистика
зараз на сайті: 2
переглядів: 9
візитів сьогодні: 1665
візитів всього: 585106